За шість місяців 2026 року НАЗК перевірило 415 декларацій і виявило порушення на понад 1,9 млрд грн.
За даними Національного агентства з питань запобігання корупції, cеред виявлених порушень у 243 деклараціях встановлено недостовірні відомості на понад 1,836 млрд грн, у 5 деклараціях — ознаки необґрунтованості активів на понад 23 млн грн, а у 7 — ознаки незаконного збагачення на понад 111 млн грн.
За шість місяців НАЗК направило до компетентних органів 228 обґрунтованих висновків. Правопорушники намагаються масово приховувати майно, оформлюючи його на родичів, занижують вартість активів або “забувають” про криптовалюту й готівку.
Серед найяскравіших кейсів першого півріччя виділяється ситуація з начальником підрозділу ГУ НП у Полтавській області, якому ДБР повідомило про підозру у незаконному збагаченні: у 2024–2025 роках через матір та вітчима він набув майна на понад 20,3 млн грн, включаючи квартири у Полтаві, Ужгороді, на Закарпатті й у Варшаві, а також автомобілі Volkswagen Touareg, Tesla Model S та Lexus GX 460, не задекларувавши при цьому майно та доходи спільно проживаючої особи. У депутата Васильківської міської ради на Київщині НАЗК виявило незадекларовані апартаменти площею 74,52 кв. м та машиномісце в іспанському Аліканте на понад 16,2 млн грн, оформлені на дружину. Крім того, заступниця начальника управління ГУ ДПС у Львівській області та колишній начальник одного з управлінь ДПС купували земельні ділянки, нібито вільні від забудови, на яких фактично вже стояли готові або недобудовані котеджі на суму понад 6,7 млн грн та 5,4 млн грн, на що не було законних доходів, через що САП подала позови до ВАКС про стягнення цих активів. Окрему увагу привертають незвичайні пояснення посадовців щодо походження статків: т.в.о. голови Держекоінспекції не підтвердив походження понад 49 млн грн готівки, пояснивши слідчим, що знайшов частину коштів (653 тис. дол. США) у гаражі після успадкування від бабусі, а заступник керівника відділу БЕБ заявив, що знайшов понад 19 млн грн готівки у сейфі після смерті батька, проте НАЗК та ДБР спростували ці твердження. Окрім цього, депутат Полтавської міськради отримав підозру через 26 млн грн незадекларованої криптовалюти, а екскерівник держпідприємства приховав купівлю через батьків автомобілів Lamborghini, Audi та BMW за суттєво заниженою ціною, що склало порушення на 24,3 млн грн.
За результатами перевірок правоохоронці вже розпочали 98 кримінальних проваджень, а ще 36 матеріалів долучили до старих справ, до суду скерували 25 обвинувальних актів за ст. 366-2 ККУ, а про підозру повідомили ще 21 особі у декларуванні недостовірних даних та 1 — у незаконному збагаченні, причому суди за цей час винесли 8 обвинувальних вироків та 24 постанови у справах про адмінправопорушення. Найбільше порушень виявлено у деклараціях представників органів місцевого самоврядування (102), Нацполіції (15), комунальних підприємств (13), державних підприємств (12), а також ТЦК та СП і Державної міграційної служби (по 11). У регіональному зрізі за відсотком підтверджених порушень лідирують Дніпропетровська (83%), Чернівецька (78%), Вінницька (74%), Житомирська (73%) та Харківська (72%) області. Додатково за ініціативою НАЗК податкова служба провела перевірки, за результатами яких декларантам донараховано 26,4 млн грн податків і зборів, а ще 20,1 млн грн посадовці задекларували самостійно, сплативши до бюджету 3,8 млн грн. У НАЗК нагадують, що початок перевірки не доводить провину автоматично, проте у разі виявлення зловживань матеріали передаються правоохоронцям та до САП для цивільної конфіскації.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
