Цифровізація українських судів зіткнулася з несподіваною правовою перешкодою, через заміну всього одного слова в законодавстві під загрозою скасування можуть опинитися мільйони судових рішень.
Як пояснює Судово-юридична газета, сучасне незалежне судочинство вже неможливо уявити без цифрових технологій, проте процес діджиталізації приніс серйозні юридичні ризики.
За даними Верховної Ради, критична ситуація склалася у 2026 році через наслідки рішень, ухвалених ще у 2017 році під час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Плутанина виникла після того, як у 2022 році парламент офіційно змінив назву платформи у всіх процесуальних кодексах, прибравши з неї слово «телекомунікаційна» та замінивши його на «комунікаційна».
Через розбіжності в назвах цифрової платформи між процесуальними кодексами та іншими законами виникла правова плутанина. Поки процесуальні кодекси оперують терміном «Єдина судова інформаційно-комунікаційна система» (ЄСІКС), аналогічних правок не внесли до Кримінального кодексу (зокрема до статті 376-1) та профільного законодавства про судоустрій. Через це Вища рада правосуддя вже понад два роки відмовляється затверджувати Положення про ЄСІКС, посилаючись на брак необхідних повноважень.
У результаті Феміда користується системою, чия назва в кримінальному законі відрізняється від назви платформи, за несанкціоноване втручання в яку настає кримінальна відповідальність.
Щоб подолати цю законодавчу колізію, до парламенту подали законопроєкт № 15447, який має узгодити наступні питання.
По-перше, у Кримінальному кодексі пропонують замінити згадку про стару назву («інформаційно-телекомунікаційну») на актуальну — ЄСІКС, а також згадати положення про роботу її окремих підсистем і модулів. По-друге, автор документа наголошує на необхідності паралельно ухвалити зміни до законів «Про судоустрій і статус суддів» і «Про Вищу раду правосуддя», щоб ВРП нарешті отримала право затвердити довгоочікуване Положення. По-третє, проєкт також має вдосконалити норми щодо кари за внесення хибних чи запізнілих даних до ЄСІКС та прискорити перехід судів на повний електронний документообіг для економії бюджетних коштів.
У пояснювальній записці до законопроєкту автор наголошує на тому, що поточна неузгодженість нібито ставить під удар законність розподілу справ після 1 січня 2024 року. На його думку, це створює ризик масового скасування рішень через «незаконний склад суду», а в Єдиному держреєстрі судових рішень потенційно під загрозою можуть опинитися понад 26 мільйонів постанов включно з рішеннями ВАКС.
Варто зазначити, що ці настрожливі прогнози про скасування мільйонів рішень є виключно суб’єктивною позицією автора ініціативи в пояснювальній записці, а не офіційною позицією Верховної Ради, ВРП чи сталої судової практики.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
