Київ повернув до свого бюджету 1,25 млрд грн, які раніше перерахував державі на виконання плану енергостійкості.
У статті на «Дзеркалі тижня», директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко зазначає, що сподівання столиці не виправдалися, а кошти так і залишилися без руху на казначейських рахунках.
Ці 1,25 млрд грн мало використати Державне агентство відновлення – для закупівлі обладнання й створення резервної системи теплопостачання Києва. Проте голова Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин пояснив, що відомство звернулося до Міністерства фінансів та Державної казначейської служби за роз’ясненнями щодо механізму використання цільових коштів з київського бюджету до державного. Сама передача коштів передбачена законом, але на практиці виникли нюанси.
У своїй відповіді Казначейство вказало, що подібні рахунки відкриваються виключно на ім’я розпорядників бюджетних коштів за кодом класифікації доходів бюджету (ККДБ) 41010600. Фактично це означає, що Агентство просто не має законної можливості прийняти та використати ці гроші від Києва.
Міністерство фінансів пояснило свою позицію тим, що ці гроші з міського бюджету не прив’язані до жодної державної програми, тож у відомстві просто немає законних підстав довірити їхнє витрачання державним розпорядникам.
Як зауважує автор, висновки Казначейства та Мінфіну відрізняються, але підсумок один — і він зовсім не порадує жителів столиці.
У підсумку 1,25 млрд грн кілька місяців безцільно перекидалися по казначейських рахунках. Тим часом Віталій Кличко, Петро Пантелеєв та депутати Київради щиро вірили, що ці гроші спрямують на систему, від якої напряму залежить тепло в оселях киян взимку.
Чомусь у поле зору чиновників Мінфіну, Казначейства та інших міністерств не доходить проста думка: якщо в Києві зникне опалення, мерзнути або рятуватися втечею з міста доведеться і їм самим разом із їхніми дітьми та батьками, — наголошує Олександр Сергієнко.
Варто додати, що загальна вартість Плану енергостійкості, схваленого раніше РНБО, виявилася для столиці непідйомною. Через це міська влада запропонувала взяти частину витрат на себе, а решту коштів залучити з додаткових джерел.
Столиці вже вдалося самостійно зібрати 11,1 мільярда гривень. Додатково є попередні домовленості з «Ощадбанком» та ЄБРР щодо кредитування ще на 5,2 мільярда. Свою частку — 1,7 мільярда гривень — готове спрямувати й «Київтеплоенерго», а заступник голови КМДА Петро Пантелеєв раніше заявляв про виділення 1,3 мільярда. Потрібні кошти загалом вдається накопичити, проте співпраця з урядом і отримання обіцяної державної допомоги стикаються з серйозними перешкодами.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
