Запропоновані Парламенту євроінтеграційні законопроєкти щодо реформування кримінальної юстиції містять суттєві конституційні та процесуальні ризики.
Вони можуть розбалансувати правову систему України та заблокувати роботу антикорупційних органів, пише судово-юридична газета.
Найбільші застереження експертів викликає законопроєкт № 15343, який змінює процедуру обрання Генерального прокурора. Документ пропонує зобов’язати Президента призначати очільника відомства виключно з двох фіналістів конкурсу протягом 10 днів, що, на думку юристів, обмежить конституційні повноваження глави держави та перенесе вирішальне право вибору на конкурсну комісію. До того ж модель із пріоритетною роллю іноземних суб’єктів у комісії ставить питання щодо меж державного суверенітету, а надання Вищій раді правосуддя функцій первинного дисциплінарного органу стосовно Генпрокурора суперечить статті 131 Конституції України та прецедентній практиці ЄСПЛ щодо безсторонності судового розгляду.
Не менше суперечностей викликає і законопроєкт № 15333, покликаний боротися із затягуванням справ. Документ пропонує забрати у слідчих суддів і передати прокурорам повноваження продовжувати строки досудового розслідування до 6 та 12 місяців, що фактично позбавляє процес незалежного судового контролю. Крім того, скасування автоматичного закриття проваджень після завершення строків підозри перекладає обов’язок доводити бездіяльність слідства на сторону захисту.
Залучення державних адвокатів за неявку обраних захисників без чіткого регулювання їхнього статусу загрожує порушенням права на захист, а надання суддям права відхиляти скарги через суб’єктивні трактування зловживання правами – створює додаткові перешкоди для доступу громадян до правосуддя.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
