Суддя приймає рішення, спрямовані на приховуванням від суспільства неоднозначних дій топ-«викривачів» О. Кубракова та О. Доценка, які є явно провокативними і в яких вбачається склад кримінального правопорушення. Про це заявив адвокат Дмитро Луценко під час чергового судового засідання у справі ПрАТ «Квіти України».
На думку адвоката, суддя Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко під час розгляду цієї справи виявляє свою прихильність до сторони обвинувачення і порушує принцип гласності.
Припинення онлайн-трансляції у ВАКС: чи є суд упередженим?
Адвокат сторони захисту заявляє не про незгоду з процесуальними рішеннями судді Віри Михайленко, а про упередженість суду у розгляді справи, що, на його думку, «працює на користь обвинувачення та прикриває дії посадовців Кубракова і Доценка».
Припинення трансляції та реакція захисту
Від початку суд розглядав справу відкрито — засідання транслювалися онлайн. Та суддя Михайленко самостійно ініціювала заборону трансляцій і відеозйомки журналістами, мотивуючи це дослідженням матеріалів негласних слідчих дій (НСРД). Захист заперечував, вважаючи, що рішення суду створює враження зацікавленості у приховуванні інформації.
На думку адвокатів, саме під час дослідження доказів почали спливати факти порушень з боку НАБУ і САП: провокації, фальсифікації документів, незаконні затримання та втручання у право на захист. Вони припускають, що відмова від трансляцій мала на меті приховати зловживання та невідповідність обвинувачення вимогам закону.
Сумніви у безсторонності суду
Захист вказує на небажання судді з’ясовувати деталі, зокрема громадянство викривача Кубракова, яке не зазначено в обвинувальному акті, хоча це вимагає закон. Паралельно у ЗМІ з’явилися публікації про сумнівну репутацію обох «викривачів», їхні зв’язки з країнами-агресорами та можливу політичну мотивацію їхніх дій.
Аргументи сторони обвинувачених
Обвинувачений С. Копистира публічно виступив за повну гласність процесу, наголошуючи, що суспільство має знати реальні обставини «викриття» та дії антикорупційних органів. Він переконаний, що саме відкритий розгляд дозволить показати провокаційний характер справи.
Правова оцінка і стандарти безсторонності
Європейський суд з прав людини (справа «Білуха проти України», 2006 р.) визначає, що суд має не лише бути, а й виглядати безстороннім, і будь-які дії, що створюють протилежне враження, підривають довіру до правосуддя.
Питання довіри до антикорупційних органів
Захист вважає, що суспільство має право бачити, як діють НАБУ, САП і ВАКС, аби зрозуміти, чи вони справді правоохоронні, чи перетворилися на репресивні. Приклад Польщі, яка ліквідувала своє антикорупційне бюро через втрату довіри, є попередженням для України.
Згідно з дослідженням Центру Разумкова (березень 2025 р.), НАБУ не довіряють 62 % українців, САП – 61 %, а судовій системі загалом – понад 70 %. Тож публічність судових процесів може стати єдиним шляхом відновлення довіри або ж остаточного вироку системі.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
