Велика Палата Верховного Суду відхилила позов скандального ексголови ОАСК Павла Вовка, який намагався оскаржити своє звільнення та визнати незаконними записи прослуховування у своєму кабінеті.
Деталі судового рішення та перебіг справи оприлюднило журналістське агентство «Слідство.Інфо».
Велика Палата Верховного Суду залишила без змін рішення Вищої ради правосуддя (ВРП) про звільнення з посади судді ексочільника ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Палава Вовка. Цей фінальний вердикт було ухвалено 8 червня після понад річного розгляду скарги, який стартував у квітні 2025 року. Судовий процес неодноразово відкладався та супроводжувався скандалами, зокрема недопуском журналістів «Слідства.Інфо» на засідання під приводом відсутності місць, хоча зафіксовано, що зала була майже порожньою. Під час останнього слухання адвокатка Вовка Валерія Лутковська намагалася зупинити процес, заявивши, що регламент ВРП суперечить нормі закону щодо участі членів дисциплінарних палат у пленарних засіданнях. Проте представник ВРП Артем Брінцов довів законність регламенту, і суд відмовив захисту. Головним аргументом самого Вовка було намагання визнати недопустимими як докази «плівки НАБУ» з його кабінету. Втім, за оцінками юристів Фундації DEJURE, використання таких матеріалів є сталою практикою, а поточний вердикт створює прецедент, який завадить поновитися на посадах ще близько 50 суддям, звільненим за аналогічними кримінальними матеріалами.
Павло Вовк очолював ОАСК понад десять років, після чого у грудні 2022 року суд ліквідували указом президента через численні корупційні скандали. Розслідування активізувалося влітку 2019 та липні 2020 років, коли НАБУ оприлюднило аудіозаписи з кабінету голови суду. На них зафіксовано, як Вовк разом із колегами-суддями Євгенієм Абловим та Ігорем Погрібніченком обговорювали плани захоплення судової влади, штучне перешкоджання роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) задля уникнення оцінювання, вплив на кадрові призначення у ВРП, а також ухвалення рішень в обмін на фінансування. Надалі розслідування «Слідства.Інфо» викрили ймовірні зв’язки Вовка з колишнім міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, ексзаступником генпрокурора Романом Говдою та Андрієм Богданом під час президентських виборів 2019 року.
Окрім корупційних зловживань, за часів керівництва Вовка ОАСК ухвалив низку резонансних рішень, серед яких дозвіл на розблокування Майдану Незалежності та розбір барикад Євромайдану в 2013 році перед спробою розгону протестувальників «Беркутом». Уже після початку повномасштабного вторгнення Росії з’ясувалося, що ОАСК під керівництвом Вовка брав участь у підготовці сценарію повернення Віктора Януковича до влади через штучні позови в обхід системи авторозподілу справ. За інформацією Громадської ради доброчесності, під час війни сам Вовк шість разів виїжджав за кордон (загалом на 78 днів), ймовірно використовуючи фіктивний статус докторанта. Також, за даними DEJURE, за його каденції дев’ятеро підлеглих за сумнівними схемами приватизували службове житло, а сам Вовк двічі скористався квартирними пільгами. Остаточне рішення Верховного Суду завершило розгляд справи та позбавило фігуранта суддівського статусу.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
