В епіцентрі скандалу навколо ГРД опинився директор «Фундації DEJURE» Михайло Жернаков, якого звинуватили у просуванні «потрібних» кандидатів до складу ГРД, тиску на представників громадськості, інтригах, неповазі до військових та навіть у фінансових махінаціях з коштами іноземних донорів.
Скандал довкола органу, який ставить «знак доброчесності» на суддів та кандидатів у судді – Громадської ради доброчесності, попри серйозність звинувачень, схоже, намагаються спустити на гальмах.
Виконавчого директора грантової організації «Фундація DEJURE» та власника «контрольних пакетів акцій» у двох останніх складах ГРД Михайла Жернакова, колеги по «громадському сектору» звинуватили у маніпуляціях з виборами членів ГРД, просуванні потрібних особисто йому кандидатів до складу ГРД («списки Жернакова»), тиску на окремих представників громадськості, інтригах, наклепі, «узурпації влади» та навіть у фінансових махінаціях з коштами від іноземних донорів, які надійшли для «підтримки судової реформи в Україні».
Після бурхливого розвитку подій довкола ГРД на початку серпня, напередодні набуття повноважень новим складом Ради доброчесності – 15 серпня, спостерігається відверте бажання «забути» про проблему.
Позиції сторін та дійшла висновку, що майже все, про що раптом вирішили розповісти представники громадського сектору, насправді було відомо вже давно, але свідомо замовчувалося все ж тими представниками громадського сектору та членами Громадської ради доброчесності різних років.
Що сталося 4 серпня
Як повідомляла «Судово-юридична газета», 4 серпня 2025 року відбулися вибори четвертого складу Громадської ради доброчесності.
Членами нового складу ГРД стали журналісти, адвокати та громадські активісти, які здебільшого не надто відомі суспільству, і ще менш відомі громадянам у контексті проблем судової реформи. Новий склад ГРД розпочинає свою діяльність 15 серпня.
З попереднього складу ГРД до нового складу Ради доброчесності потрапили всього три представника.
Такий результат виборів можна вважати унікальним, адже традиційно під час виборів ГРД домінував принцип переобрання принаймні половини складу Ради доброчесності заради збереження інституційної пам’яті цього органу – комусь потрібно пояснювати новим членам ГРД, як працює Рада доброчесності, як опрацьовується інформація, складаються висновки стосовно кандидатів в судді тощо.
При цьому під час процедури виборів спалахнув скандал – троє членів ГРД ще діючого складу – Костянтин Смолов, Олександр Волошин та Тетяна Катриченко зняли свої кандидатури.
Зокрема, Олександр Волошин, який є діючим військовослужбовцем, вирішив відмовитися від участі у виборах через те, що виконавчий директор громадської організації «Фундація DEJURE» Михайло Жернаков намагався впливати на роботу поки що діючого складу ГРД.
За словами Олександра Волошина, Михайло Жернаков тиснув на членів ГРД та намагався змусити їх підписати меморандум, який містив зобов’язання не критикувати ГО «Фундація DEJURE».
У свою чергу журналістка Тетяна Катриченко повідомила, що напередодні виборів нового складу ГРД Михайло Жернаков поширював списки кандидатів до складу ГРД «за яких потрібно проголосувати».
Як зазначила Тетяна Катриченко, коли у відповідному списку біля свого прізвища вона побачила «мінус», то вирішила знятися з виборів на знак протесту.
Через деякий час після виборів стало також відомо, що деякі з членів ГРД заздалегідь вирішили не брати участі у виборах, оскільки зрозуміли, що можуть не потрапити до нового складу ГРД через відсутність належної підтримки.
Ввечері того ж дня «Фундація DEJURE» оприлюднила свою позицію, яка зводилася до того, що попри певні претензії від деяких членів ГРД, вибори все ж відбулися «чисто» – голосування за кандидатів відбувалося таємно, а підрахунок голосів здійснювала лічильна комісія, до складу якої також входили представники громадськості з числа громадських організацій, які власне й обирали членів ГРД.
Для чого потрібна ГРД та хто обирає її членів
Громадська рада доброчесності у першому своєму складі була створена у 2016 році під час судової реформи, яку проводила адміністрація президента Петра Порошенка.
Відповідно до ст. 87 Закону «Про судоустрій і статус суддів» ГРД у складі 20 членів утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Членами ГРД можуть бути представники правозахисних громадських об’єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності.
Хоча ідея створити при ВККС структуру, яка допомагає Комісії у перевірці доброчесності суддів та кандидатів на посади суддів, ззовні виглядала непогано, однак з втіленням ідеї у життя одразу ж виникли проблеми.
Справа у тому, що відповідно до закону, формувати склад ГРД, шляхом голосування за конкретних претендентів, отримали право виключно громадські організації, які протягом щонайменше останніх двох років, що передують дню проведення зборів, здійснюють діяльність, спрямовану на боротьбу з корупцією, захист прав людини, підтримку інституційних реформ, в тому числі реалізують проекти у цих сферах.
Фактично, мова йде про громадські організації, які тривалий час отримують фінансову допомогу від іноземних країн або проектів іноземної технічної допомоги, зокрема це такі відомі ГО як «Центр протидії корупції», «Фундація DEJURE», «Автомайдан», Transparency International Ukraine, «Центр політико-правових реформ» тощо.
Таким чином, вибори до складу ГРД одразу ж перетворилися на закритий «клуб по інтересах» – стати членом ГРД може тільки той кандидат, який або працює в якійсь відомій громадській організації відповідного спрямування, або має підтримку такої організації (бажано мати підтримку одразу кількох таких ГО).
Зазначимо, що після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України у 2022 році, стало помітно, що на перші ролі в питаннях дослідження «прогресу судової реформи» в Україні вийшла фундація «Фундація DEJURE», тоді як чимало інших ГО або дещо втратили інтерес до судової влади або почали приділяти значну увагу й іншим актуальним темам.
Члени ГРД вирішили розповісти правду
6 серпня члени ГРД Олександр Волошин, Тетяна Катриченко, Ольга Піскунова та Людмила Янкіна у виданні «Українська правда» оприлюднили фактично текст-звинувачення як особисто проти Михайла Жернакова, так і проти ГО «Фундація DEJURE» в цілому.
Основні претензії зводилися до наступного:
- Михайло Жернаков та ГО «Фундація DEJURE» є монополістами в питаннях підтримки діяльності ГРД за кошти іноземних платників податків. Відповідно, всі організаційні та фінансові питання, які виникали в роботі ГРД, можливо було вирішити тільки у разі, якщо б на це погодився особисто Михайло Жернаков.
- Оскільки члени ГРД «трохи» не розрахували власні сили (ВККС, після формування свого нового складу у червні 2023 року, оголосила цілу низку конкурсів на посади суддів, а також відновила кваліфікаційне оцінювання суддів), то поступово стало зрозуміло, що ГРД не здатна працювати синхронно з ВККС. Відтак, виникла ідея створення постійного секретаріату ГРД, який мав допомагати Раді доброчесності у поточній роботі.
Михайло Жернаков, як «адміністратор» ГРД, ідею погодив, однак реально щось робити для створення секретаріату ГРД не поспішав, хоча гроші від американських донорів на створення секретаріату його «Фундація DEJURE» отримала.
Більше того, інформацію про те, що американські партнери надали для створення секретаріату ГРД окремий грант у сотні тисяч доларів США, Михайло Жернаков фактично приховав від членів Громадської ради доброчесності.
Як з’ясувалося вже пізніше, на «підтримку ГРД» лише американські партнери виділили більше $500 тис. (майже 21 млн. гривень).
- Михайло Жернаков, як «адміністратор» ГРД, блокував будь-які спроби членів Ради доброчесності вийти з під «опіки» «Фундації DEJURE». Коли у 2024 році члени ГРД вирішили, що секретаріат ГРД повинен напряму фінансуватися іноземними партнерами України, без посередництва будь-якої української ГО, то Михайло Жернаков спочатку заблокував цю ідею, а потім почав проводити проти членів ГРД «інформаційно-психологічні операції». Зокрема, він розповідав, що іноземні партнери можуть тоді взагалі забрати гроші з проекту, а за ГРД закріпиться репутація «неадекватів».
- Коли Михайло Жернаков стикався з опором своїм діям або бездіяльності зі сторони членів ГРД, він розпочинав фінансовий шантаж, погрожуючи позбавити ГРД будь-якого фінансування взагалі.
- Михайло Жернаков приховував інформацію не тільки від членів ГРД, але й від іноземних партнерів, тобто донорів. Коли члени ГРД все ж таки змогли домогтися прямої зустрічі з іноземними донорами, то з’ясувалося, що Михайло Жернаков взагалі не повідомляв донорам про будь-які проблеми в діяльності ГРД.
- У членів ГРД виникли підозри, що Михайло Жернаков умисно робив так, щоб ГРД була неефективною, при цьому він ніяк не допомагав у ситуаціях, коли з боку ЗМІ, політиків, державних посадовців лунали критичні заяви на адресу ГРД.
- Коли на початку 2025 року фінансування багатьох громадських проектів в Україні зупинилося через припинення фінансування зі сторони США, Михайло Жернаков намагався перетворити членів ГРД на свого роду «кріпаків» – він запропонував ГРД визнати «Фундацію DEJURE» «стратегічним партнером», з виключними повноваженнями вести самостійно усі перемовини з донорами стосовно ГРД. Також він запропонував встановити заборону на будь-яку публічну або непублічну критику «Фундації DEJURE» та його особисто. У якості «прянику» Михайло Жернаков запропонував ГРД здійснити зусиллями «Фундації DEJURE» аналіз 150 суддів та кандидатів на посади суддів, що буде представлено як «досягнення ГРД».
Враховуючи непросту ситуацію з фінансуванням, ГРД була змушена погодитися на вимоги Михайла Жернакова та підписати відповідний Меморандум. Вказаний Меморандум, який отримав іронічну назву «Меморандум про неспротив», підписали 19 членів ГРД з 13.
- Михайло Жернаков у «ручному режимі» сформував новий, вже четвертий в історії, склад Громадської ради доброчесності. Список осіб, яких потрібно відібрати до складу ГРД був складений заздалегідь та проговорений з іншими громадськими організаціями, які формують склад ГРД. Вказаним ГО був навіть розісланий проект бюлетеню, в якому було зазначено, яких кандидатів необхідно підтримати під час виборів. Відтак, кандидати до нового складу ГРД були поділені «на бажаних» та «не бажаних».
У подальшому члени ГРД доповнили список претензій до Михайла Жернакова.
Так, Олександр Волошин розповів у Facebook, що Михайлов Жернаков публічно розповідав про те, що Олександр Волошин не може бути переобраним до складу ГРД через те, що у нього нібито є «посттравматичний стресовий розлад» (ПТСР), тобто «хронічне порушення психічного стану», а відтак він не може адекватно працювати в ГРД.
Також Олександр Волошин повідомив, що патріотичність, яку час від часу публічно демонструє Михайло Жернаков, насправді є фейковою.
«Михайло знецінює військових та цивільних, у яких насправді є ПТСР. Проте людина, яка тричі шукала місце з «бронню», того не зрозуміє. Він просто напише ще один пост, в коментарі до якого додасть лінк на «банку» чи патріотичне гасло. І відкупився ще на трохи», – зазначив Олександр Волошин.
Не менш жорстко висловилася про Михайла Жернакова і ще одна представниця ГРД Людмила Янкіна.
«Саме так діє Михайло Жернаков, який, маючи вплив у сфері судової реформи, використовував його для монополізації голосу та витіснення тих, хто ставить незручні питання. Не для того, щоби посилити реформу, а щоби контролювати її на власних умовах. Це — не про лідерство. Це — про тотальний контроль та зловживання статусом. Новий склад, сформований за кулуарним, а не доброчесним і прозорим принципом, не зможе служити цінностям, заради яких ГРД була створена» – зазначила Людмила Янкіна у Facebook.
А вже 13 серпня Ольга Піскунова розповіла у Facebook про ще один цікавий нюанс «адміністрування» ГРД зі сторони Михайла Жернакова.
Виявляється, на зустрічі з проектами іноземної технічної допомоги Михайло Жернаков брав з собою у якості «представника ГРД» співробітника «Фундації DEJURE» Антона Зелінського, який хоча й дійсно є членом ГРД, однак фактично представляє у Раді доброчесності інтереси все тієї ж «Фундації DEJURE» та є адміністратором комунікаційного чату ГРД.
Також з’ясувалося, що Михайло Жернаков, попри публічно-показову демонстрацію готовності до діалогу та зустрічей, насправді уникає будь-яких відвертих розмов та зустрічей.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
