21 лютого 2025 року Рада адвокатів України оприлюднила заяву, в якій звинуватила народного депутата Юрія Камельчука у використанні Дослідницької служби Верховної Ради для задоволення приватних інтересів, що, на думку Ради, містить ознаки корупційних правопорушень.
Суть звинувачень полягає в тому, що Ю.Камельчук за зверненням адвокатки Лариси Криворучко 30 січня 2025 року ініціював підготовку парламентського дослідження правових засад діяльності адвокатури в Україні. Примітно, що об’ємний, 15-сторінковий документ був підготовлений Дослідницькою службою в той же день, що викликало підозри в попередній змові та в можливому зловживанні службовим становищем. Рада адвокатів України наголошує, що така швидкість підготовки дослідження аномальна й може свідчити про попередньо узгоджені Камельчуком і Криворучко дії для легалізації заздалегідь підготовленого висновку. Це, на думку Ради, свідчить про використання парламентських механізмів для забезпечення приватних інтересів, а отже, про корупційний характер вчиненого.
Національна асоціація адвокатів України звернулася до Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, Національного агентства з питань запобігання корупції та до Офісу Генерального прокурора з проханням розслідувати можливі кримінальні правопорушення, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Виникла цікава колізія, де зачіпаються важливі питання етичних стандартів діяльності народних депутатів і можливості/правомірності/виправданості використання державних ресурсів у приватних інтересах. Подальший розвиток подій покаже, які наслідки матиме ця справа для учасників і які кроки будуть вжиті для запобігання таким випадкам у майбутньому.
Далі будуть проаналізовані маніпулятивні звернення Криворучко, роль Камельчука й Дослідницької служби, а також можливі корупційні ризики і наслідки.
Що ж сталося насправді? Хронологія подій:
Ще на початку вересня 2023 року Л. Криворучко звернулася до депутата Ю. Камельчука з проханням “терміново відреагувати” на ситуацію, яка склалася в адвокатурі. Тема звернення справді була кричущою, адже адвокатка звинуватила керівництво Національної асоціації адвокатів України (НААУ) в узурпації влади, порушенні законів і неконституційних рішеннях.
Втім, уже в першому реченні свого звернення Криворучко робить помилку: вказує, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну розпочалося … 24 лютого 2024 року, хоча насправді це сталося ще у 2022-му. Це не просто механічна помилка — це демонстрація поспіху й формального підходу до складання документів, що в майбутньому буде помітно і в самому “дослідженні”.
Попри всі вимоги адвокатки Криворучко, Камельчук на цей запит не відповів, але спілкування з нею продовжив, хоча інакше й бути не могло, адже Криворучко представляла його інтереси в декількох судових справах. І тепер «вдячний клієнт» мав продемонструвати розмір і глибину своєї вдячності.
Зауважимо, що загалом адвокатка зверталася до депутата досить систематично: 04.09.2023, 15.09.2023, 11.06.2024 і 29.10.2024. Але справа просувалася неквапливо, хоча, нагадаємо, йшлося не про грушу на межі, а про УЗУРПАЦІЮ ВЛАДИ!
Проте 30 січня 2025 року ситуація раптом різко змінилася: Ю.Камельчук миттєво звертається до Дослідницької служби Верховної Ради, і того ж дня (!) Служба публікує 15-сторінковий аналітичний матеріал з аналізом становища в адвокатурі.
Така швидкість підготовки документа не просто викликає підозри — для подібних досліджень це неможливо фізично: ретельна аналітична робота потребує тижнів або навіть місяців. На сайті Дослідницької служби, до речі, прямо написано: «парламентське дослідження (до 30 сторінок, строк підготовки – до 30 днів)».
Однак головна проблема не лише в швидкості, а в тому, як саме цей документ було написано.
Підтасовка тексту: “скопіювати-вставити”
Найперше, що викриває справжню природу цього “парламентського дослідження”, — буквальне копіювання частин звернення Криворучко.
Наприклад, у зверненні від 30 січня написано:
«Так, рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2020 №69, від 27 жовтня 2021 №113 та від 21 вересня 2024 року «Про затвердження Офіційної позиції Національної асоціації адвокатів України щодо Тіньового звіту до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році» встановлено, що зазначені рішення Ради адвокатів України знаходяться у безпосередній суперечності до положень частини другої статті 48, частини другої статті 50, частини другої статті 51, частин другої та третьої статті 52, частини другої статті 53, частин другої та третьої статті 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
І точнісінько те саме — слово в слово, разом із пунктуацією, навіть без перестановки ком — з’являється у висновку “парламентського дослідження”. Це означає, що Дослідницька служба не проводила жодного незалежного аналізу, а просто скопіювала готовий текст, який, найімовірніше, одержала разом із депутатським запитом.
Такий підхід повністю нівелює науково-аналітичну функцію парламентської служби і перетворює поважний підрозділ Верховної Ради на інструмент узаконення приватних інтересів.
Маніпуляції з назвою, або Це взагалі не парламентське дослідження
Ще одна важлива деталь, яку помітили журналісти: документ, який намагаються видати за “парламентське дослідження”, насправді і не дослідження, і аж ніяк не парламентське.
У самому кінці тексту дрібним шрифтом міститься офіційне застереження:
“Цей документ підготовлений Дослідницькою службою Верховної Ради України як довідковий інформаційно-аналітичний матеріал. Інформація та позиції, викладені в документі, не є офіційною позицією Верховної Ради України, її органів або посадових осіб. Цей документ може бути цитований за умови відповідного посилання на джерело”.
Ця приписка одразу дозволяє зробити кілька критично важливих висновків:
Документ не містить офіційної позиції Верховної Ради, тобто його не можна використовувати як офіційне трактування законодавства чи правових норм.
Хоча словосполучення “парламентське дослідження” в назві є, але документ може бути використаний лише як довідковий матеріал, тобто не має жодної юридичної ваги і не може бути використаний у правових спорах.
Словосполучення “може бути цитований” взагалі вибивається з формату. Навіщо Дослідницька служба Верховної Ради вставляє таке зауваження? Це типова практика для замовних досліджень, коли документ готують не для депутата, а для третьої сторони, яка хоче використати його в суді або в публічній дискусії.
Тож, здається, висновок очевидний – цей документ підготували конкретно “під Криворучко”, а Камельчук лише “протиснув” його через Дослідницьку службу Верховної Ради і посприяв, щоб ці аркушики мали офіційний вигляд. Таким чином, маємо класичний приклад корупційного використання державних інституцій у приватних інтересах, що вже стало предметом розгляду правоохоронними органами.
Аналіз маніпуляцій Криворучко
Але давайте ще раз повернімося до вересня 2023 року, коли Л.Криворучко вперше звернулася до народного депутата. Якщо уважно перечитати тогорічне звернення до Юрія Камельчука, то неважко помітити, що воно взагалі побудоване не на юридичних аргументах, а на маніпулятивних прийомах.
Мета цього звернення — емоційний тиск на депутата, використання гучних заяв і спотворення правових норм, щоб створити ілюзію нагальної проблеми, яку “потрібно негайно вирішувати”.
Виділимо ключові маніпуляції.
- Спекуляція на війні: використання теми “фронту”
Уже в першому ж абзаці Криворучко апелює до теми війни, намагаючись представити свій конфлікт із керівництвом адвокатури як частину загальної боротьби України за незалежність: “Я, як адвокат України, вірю в перемогу і систематично здійснюю кроки до її наближення на своєму фронті.” Таке формулювання не має жодного стосунку до суті звернення. Протистояння Криворучко з органами адвокатського самоврядування не має нічого спільного із бойовими діями чи захистом України на фронті. Але використання цього риторичного прийому створює враження, що вона є “борцем за правду”, якому потрібна допомога депутата. Це емоційний маніпулятивний гачок, який має викликати співчуття.
- Некоректне використання терміну “узурпація влади”
Однією з головних тез доктора юридичних наук, професорки Л.Криворучко є твердження, що керівництво Національної асоціації адвокатів України “узурпувало владу”: “Рішення Ради адвокатів України суперечать нормам закону, оскільки порушують обмеження щодо строків їхнього перебування на посаді, що є незаконною узурпацією влади.”
Але узурпація влади — це кримінально караний злочин, передбачений статтею 109 Кримінального кодексу України, який означає незаконне захоплення державної влади. Адвокатура не є державною владою. Це незалежна професійна організація, і її внутрішні процеси регулюються самоврядними механізмами, а не політичними процедурами. Тож Криворучко або не розуміє юридичних термінів, або свідомо їх викривлює.
- Абсолютно безпідставні звинувачення в “поваленні правопорядку в Україні”
Ще більшою маніпуляцією є твердження, що діяльність НААУ “прямо загрожує державному ладу”: “Діяльність осіб, які незаконно продовжили собі повноваження, є діями, направленими на повалення законного і правового порядку в Україні”.
Ця заява взагалі не витримує жодної критики.
По-перше, адвокатське самоврядування — це не державна структура, тому його діяльність ніяк не може бути “поваленням правового порядку”.
По-друге, якщо дії керівництва НААУ справді містили б правопорушення, то їх треба було б оскаржувати в судовому порядку, а не апелювати до депутатів із фразами, більше схожими на революційні гасла.
А трохи згодом професорка видає ще розкішніший перл: “Ці дії містять ознаки масштабної корупції, посягання на територіальну цілісність України, незаконне захоплення влади організаційною групою”.
Іще хоч якось можна зрозуміти, коли Криворучко звинувачує адвокатів у корупції, але як тут може йтися про “посягання на територіальну цілісність України”???
Це все типові приклади перебільшення й навішування ярликів, що не має під собою жодних юридичних підстав.
- Неправильне трактування законодавства
У своєму зверненні Криворучко апелює до того, що керівництво НААУ порушило норми Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, і навіть наводить конкретні статті. Однак проблема в тому, що трактування адвокаткою норм закону повністю викривлене.
“…рішення Ради адвокатів України знаходяться у безпосередній суперечності до положень частини другої статті 48, частини другої статті 50, частини другої статті 51…”
Проте пояснень, яким саме чином ці статті були порушені, немає.
Адвокатське самоврядування діє на основі принципу безперервності управління: поки не обране нове керівництво, старе продовжує виконувати свої функції. Це стандартна практика, яка діє в багатьох самоврядних організаціях (у тому числі в медичних чи в наукових спільнотах), а не лише в адвокатських спільнотах по всьому світу. Криворучко навмисно це ігнорує, щоб створити враження, ніби чинне керівництво адвокатської спільноти діє нелегітимно.
Далі у своєму зверненні Лариса Криворучко намагається створити ілюзію кризи в адвокатурі, що нібито впливає не лише на адвокатську спільноту, але й на всю правову систему України. Проте при детальному розгляді ці твердження виявляються абсолютно безпідставними, суперечливими й часто відверто абсурдними.
Одне з таких тверджень звучить так: “В Україні існує проблема з дотриманням цього принципу, оскільки адвокатські органи самоврядування не завжди своєчасно проводять вибори, і це може негативно вплинути на виконання адвокатами своїх обов’язків та забезпечення прав людини.”
На перший погляд, Криворучко хоче підкреслити важливість регулярного оновлення адвокатських органів, проте проблема в тому, що її твердження повністю брехливі.
До початку війни вибори в органах адвокатського самоврядування завжди проводилися вчасно. Це факт, який можна легко перевірити в офіційних документах. Керівні органи жодного разу не пропустили вибори й не порушили процедуру будь-яким іншим чином.
Під час воєнного стану вибори не проводяться, це так. Але це не свавілля адвокатів, а загальна практика, оскільки проведення виборів у період війни логістично неможливе.
Адвокати виконують свої професійні обов’язки, незалежно від того, коли проходять вибори в органах самоврядування. Органи адвокатури не визначають, хто може вести справи в судах чи як здійснювати захист клієнтів. Тобто зміна керівництва НААУ жодним чином не впливає на доступ людини до адвокатської допомоги. Інакше кажучи, Криворучко вигадала проблему, якої не існує, і на цій основі вибудовує інші позбавлені змісту риторичні фігури.
Ще один безпідставний нібито факт, вигаданий дуже розлюченою й тому сильно засмученою адвокаткою, – це заяви про “параліч адвокатського самоврядування”. Читаємо: “Рада адвокатів України своїм рішенням від 6 вересня 2022 року призвела до паралічу роботи органів адвокатського самоврядування.” Але вже 2025 рік, і всі органи адвокатури працюють у штатному режимі. Регіональні ради видають свідоцтва, проводять заходи для підвищення кваліфікації, працюють кваліфікаційно-дисциплінарні комісії. Тож де саме параліч – абсолютно незрозуміло.
А далі Криворучко переходить до відверто демагогічних звинувачень. Читаємо:”Протиправне продовження терміну повноважень Лідії Ізовітової є незаконним, оскільки порушило принцип верховенства права, законності і є серйозним порушенням закону. Воно підриває довіру до НААУ і до української судової системи і правосуддя в цілому.”Яким чином одна особа, навіть якщо припустити порушення строків повноважень, може “підривати довіру до правосуддя в цілому”? Не кажучи вже, що адвокатура, хоч і є частиною правосуддя, але аж ніяк не частина судової системи (!), на призначення суддів не впливає і над правосуддям жодного адміністративного контролю не має.
Криворучко також стверджує, що адвокатські органи “зловживають мільйонними внесками адвокатів”, однак жодних доказів таких зловживань не наводить.
Чи є перевірки Державної аудиторської служби? Ні.
Чи є офіційні звіти Рахункової палати? Ні.
Чи є хоч один фінансовий аудит, що підтверджує ці звинувачення? Ні.
Але все одно адвокатка вирішила перетворитись на математикиню й розпочала якісь фінансові розрахунки “зі стелі”.
Криворучко бере гіпотетичну кількість адвокатів (70 тисяч), множить свою гіпотезу на середній розмір внеску і видає результат за “реальні масштаби корупції”.
Але, по-перше, офіційно зареєстрованих адвокатів у 2023 році було значно менше. Станом на 15 грудня 2023 року в ЄРАУ було зареєстровано 46 969 адвокатів, які не припинили діяльність. Проблемою для адвокатури є й систематична несплата внесків. Наприклад, станом на сьогодні в Україні налічується 47,3 тис. адвокатів, діяльність яких не була зупинена чи припинена. З них лише 30,5 тис. сплатили внески. Тож що і як рахувала Криворучко – не знає ніхто. Але для неї всі ці факти не мають ані значення, ані ваги, якщо можна просто написати “гроші списуються за тіньовими схемами”. І все!
Та фантазії креативної адвокатки так швидко не закінчуються. Вона взагалі заявляє, що НААУ розтринькує міжнародну допомогу від донорів. Але, як і в попередніх випадках, знову без жодного підтвердження.
Кульмінація сну рябої кобили адвокатки Криворучко – це твердження, що адвокатські свідоцтва видаються нелегітимно й незаконно, а отже, всі адвокати втрачають право на захист клієнтів у суді, що може скасувати вироки й випустити злочинців на свободу! А ось це вже не просто маніпуляція, а відверте нагнітання паніки, адже жодного такого чи бодай схожого прецеденту в історії України не було й бути не могло, бо взятися такому немає звідки.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
