- Очільник НКЦПФР представив матрицю оподаткування віртуальних активів на широкий загал.
- Після доопрацювань документ сфокусувався на двох податкових тарифах — стандартному та пільговому.
- Стейкінг, майнінг, хардфорк та аірдропи відносяться до категорії доходів, які мають підлягати оподаткуванню.
Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) України Руслан Магомедов повідомив про відкритий доступ до матриці оподаткування віртуальних активів для учасників крипторинку.
Нагадаємо, що у березні 2025 року документ вперше представили під час засідання робочої групи при профільному Комітеті Верховної Ради України. Тоді він був на стадії доопрацювання.
«НКЦПФР розробила матрицю, яка демонструє варіанти оподатковування різних операцій з віртуальними активами — від майнінгу до аірдропів. Вона базується на міжнародному досвіді та адаптована до української юрисдикції», — зазначив Магомедов.
Згідно з матрицею, віртуальні активи підлягатимуть оподаткуванню у рамках пільгової та стандартної ставок. Зокрема, стандартна ставка становитиме 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.
Водночас, за статтею 167 Податкового кодексу України, можливі два варіанти пільгової ставки — у розмірі 5% та 9%.
Щодо податку на додану вартість (ПДВ), у матриці йдеться про досвід країн Євросоюзу, де віртуальні валюти, хоча й не є законним платіжним засобом, можуть підпадати під звільнення від ПДВ, якщо їх приймають як засіб оплати.
Від сплати податків звільнятимуться подаровані віртуальні активи, пожертви та перекази між гаманцями платника податків.
Операції зі стейкінгу, майнінгу, хардфорку та аірдропів також розглядаються як дохід.
Магомедов додав, що цей документ має на меті допомогти відповідальним органам ухвалити зважені рішення, оцінюючи переваги та недоліки кожної моделі, оскільки ці рішення можуть критично вплинути на розвиток ринку та податкову відповідальність.
Зазначимо, що раніше керівник відомства підкреслював, що регулювання допоможе захистити крипторинок та втримати довіру до нього з боку інвесторів і міжнародних партнерів.
Крім того, у кінці березня зʼявилась модель розподілу повноважень стосовно нагляду за крипторинком між НКЦПФР та Нацбанком України, за якою Комісія отримала можливість нагляду за певними контрагентами та токенами поза категорією електронних грошей.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
