Антикорупційний комітет подав на розгляд Верховної Ради оновлену антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки, її ухвалення – обов’язкова умова для отримання Україною 400 мільйонів євро в межах програми Ukraine Facility.
Про це на своїй сторінці в Фейсбук заявила голова профільного антикорупційного комітету Анастасія Радіна.
Вона зазначила, що комітет одноголосно рекомендував Верховній Раді ухвалити в першому читанні уніфікований законопроєкт №15230-д — Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Документ став результатом двомісячної спільної роботи депутатів, НАЗК, урядовців та представників громадського сектору, спрямованої на об’єднання трьох попередніх версій проєкту в один цілісний план дій.
За словами народної депутатки, підтриманий проєкт передбачає низку системних змін. Зокрема, йдеться про реформування процедур призначення Генпрокурора та директора ДБР, відновлення конкурсів в органах прокуратури, а також удосконалення добору суддів Верховного Суду із залученням незалежних експертів до формування органів суддівського врядування. Крім цього, стратегія охоплює питання управління арештованими активами в АРМА, конкурсний відбір у Національній поліції, діяльність адвокатури, а також антикорупційні заходи у сферах освіти, митної справи та природокористування.
Усі ці положення за словами народної депутатки, чітко відповідають офіційним бенчмаркам ЄС за кластером «Основи», що є обов’язковою умовою для подальшої євроінтеграції України. Наразі проєкт повністю готовий до розгляду в сесійній залі, а швидкість його ухвалення залежатиме від рішення парламенту. Водночас голова комітету зазначила, що до другого читання планує подавати додаткові поправки для посилення реформ, зокрема у сфері правосуддя.
Втім, як відомо, минулого тижня на засіданні Комітету ВРУ з питань правової політики обговорювали три альтернативні проєкти антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Під час дискусії народний депутат В. Ватрас зазначив, що розділ про адвокатуру та правничу допомогу суперечить статтям 19 та 131-2 Конституції України, і запропонував виключити його із тексту до першого читання. Цю думку підтримав голова підкомітету з питань адаптації законодавства до права ЄС – Микола Стефанчук. Він наголосив, що адвокати не підпадають під дію закону «Про запобігання корупції», а спроби запровадити через антикорупційне законодавство тотальний контроль за всією професійною спільнотою є небезпечним прецедентом, який взагалі не має стосуватися адвокатури.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
