13 травня голова профільного підкомітету Верховної Ради Володимир Ватрас провів робочу нараду. Ключовою темою стало обговорення перспективи ухвалення Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката.
Як пише інтернет видання UA.NEWS, до наради долучилися урядовці, народні депутати та інші представники адвокатури.
Зустріч почалась з доповіді заступника Голови НААУ Олексія Кухара щодо стану ратифікації Конвенції у Європі. За даними Ради адвокатських асоціацій та правничих товариств Європи, жодна з 29 держав-підписантів ще не подала законопроєкт до своїх парламентів. Олексій Кухар пояснив цю паузу тим що внутрішні процедури країн зазвичай тривають від 2 до 18 місяців а також члени ЄС чекають рішення Ради ЄС щодо розподілу компетенцій. Наприклад, Франція лише адаптує кримінально-процесуальне право, а Велика Британія планує фінішувати аж наприкінці 2026 року.
Конвенція запрацює через три місяці після того, як перші 8 держав (із них мінімум 6 — члени Ради Європи) ратифікують документ. Саме вони сформують стартовий склад авторитетного керівного органу — GRAVO.
Оскільки європейські партнери зволікають, Україна має реальну можливість увійти до цієї першої вісімки та отримати стратегічний вплив. Проте Румунія вже пообіцяла завершити ратифікацію до осені. Попри таку унікальну перспективу, всередині українського Уряду досі тривають дискусії щодо шляхів реалізації цього плану.
Головною точкою напруги є підхід до ратифікації. Міністерство юстиції наполягає на комплексному процесі: об’єднати імплементацію Конвенції із загальною «дорожньою картою» реформи адвокатури (вимоги ЄС), що триватиме аж до кінця 2026 року.
Натомість профільний парламентський комітет та НААУ пропонують розділити ці документи. Зокрема, нардеп Максим Дирдін підкреслив, що Конвенція захищає професію від погроз і має зовсім інший вектор, а її штучне об’єднання з глобальною реформою лише затягне час.
За словами нардепа Миколи Стефанчука, якщо урядові проєкти надійдуть до парламенту лише в серпні, то через обмежену кількість пленарних засідань в умовах воєнного стану Верховна Рада фізично не встигне пройти повну процедуру до кінця року. Виходом може стати реєстрація законопроєкту через народних депутатів, що дозволить оминути Кабмін.
Проте Міністерство закордонних справ застерігає: закони про ратифікацію та про зміни до внутрішнього права мають ухвалюватися одночасно. Розсинхронізація загрожує повторенням помилки з Римським статутом, коли через юридичні неузгодженості Україна на рік втратила повноцінне членство в МКС.
Доленосною стане наступна зустріч 9 червня, де Міністерство юстиції має представити фінальне бачення ситуації. Саме тоді стане зрозуміло: чи зможуть наші відомства домовитися заради спільної перемоги, чи процедурні суперечки знову заберуть в України місце за європейським столом прийняття рішень.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
