“Судова система, катування, дискримінація”: правозахисниця Печончик про ключові проблеми у сфері прав людини на шляху України до ЄС

Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик в інтерв’ю ведучому програми “Європейський простір” Юрію Фізеру окреслила найпроблемніші аспекти з-поміж євроінтеграційних вимог у сфері прав людини та свобод

“У нас є серйозні проблеми з функціонуванням судової системи, зокрема щодо тривалості судових процесів. Велика частина судів є неукомплектованою.

Також досі існують проблеми із жорстоким поводженням і катуваннями в місцях несвободи на територіях, підконтрольних уряду України. Йдеться не лише про ізолятори тимчасового тримання, слідчі ізолятори чи в’язниці, а й про психіатричні лікарні, інтернати, геріатричні пансіонати, сиротинці – тобто різні типи закладів, у яких перебувають вразливі категорії населення”, – зазначила Печончик.

За словами голови правління Центру прав людини ZMINA, в Україні також маємо проблеми з дискримінацією. Закон “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” був ухвалений ще у 2012 році, за часів Януковича, і вже давно застарів. Він не гармонізований із практиками ЄС не лише на рівні законодавства, а й у способі його застосування на практиці.

“Наші соціологічні дослідження свідчать, що в суспільстві широко поширене як явище дискримінації, так і її сприйняття. При цьому не завжди те, що люди вважають дискримінацією, є нею з юридичної точки зору. Найчастіше згадується дискримінація за віком, або ейджизм. Отже, проблема дискримінації залишається актуальною”, – зауважила Печончик.

Правозахисниця також додала, що окремий великий блок проблем на шляху до ЄС пов’язаний із російською агресією.

“Йдеться не лише про відповідальність країни-агресорки, а й про зобов’язання української держави щодо підтримки та захисту потерпілих – жертв воєнних злочинів, злочинів проти людяності, внутрішньо переміщених осіб, а також людей, які залишаються на тимчасово окупованих територіях. Існують суттєві проблеми з тим, як функціонує система підтримки таких людей.

Є й труднощі з розслідуванням воєнних злочинів. Законодавство досі не узгоджене з міжнародними стандартами, зокрема з правом Європейського Союзу. Окрема, надзвичайно велика проблема – це кількість воєнних злочинів. Їх уже зареєстровано понад 150 000. Навіть найрозвиненіші правові системи не витримують такого навантаження. Водночас ці злочини – одні з найтяжчих, не мають строків давності й можуть розслідуватися десятиліттями, навіть поколіннями, у разі появи нових доказів чи інформації”, – пояснила Печончик.

• Європейський Союз працює з Угорщиною над “подоланням труднощів” у питанні відкриття всіх кластерів у 2025 році стосовно переговорів про вступ України до блоку.
• 11 квітня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його держава не дозволить Брюсселю примусити її підтримати членство України в Європейському Союзі.