В Україні пропонують скасувати закриття кримінальних проваджень через закінчення строків після оголошення підозри, а також надати суддям право обмежувати тривалість виступів адвокатів.
Нова законодавча ініціатива, викладена у законопроєкті № 15333 передбачає суттєву перебудову структури досудового розслідування в Україні, пише судово-юридична газета.
За словами авторів Кримінального процесуального кодексу, він має багато системних недоліків у чинному законодавстві. Наразі це дозволяє фігурантам справ уникати кримінальної відповідальності суто з формальних підстав. Головною метою нововведень задекларовано створення чіткого балансу між захистом прав учасників процесу та забезпеченням принципу невідворотності покарання за вчинені злочини.
Водночас запропоновані правки зачіпають повний перегляд строків досудового розслідування, суттєве коригування прав сторони захисту, а також зміну обсягу повноважень слідчого судді. Запропонована реформа Кримінального процесуального кодексу України передбачає радикальні зміни, серед яких найпомітнішою є скасування норми про автоматичне закриття справ у разі закінчення строків розслідування після повідомлення про підозру (виключення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК). Замість цього впроваджується новий алгоритм: рішення про закриття провадження через сплив строків (окрім тяжких та особливо тяжких злочинів проти життя та здоров’я) має ухвалювати сам прокурор. Якщо ж він цього не зробив, не направив обвинувальний акт до суду і не відкрив матеріали, сторона захисту чи потерпілий отримують право звернутися до слідчого судді (місцевого суду або ВАКС). Суд зобов’язаний розглянути таке клопотання за 5 днів і у разі задоволення винести ухвалу, яка змусить прокурора ухвалити остаточне процесуальне рішення.
Паралельно суттєво спрощується процедура продовження строків досудового розслідування (ст. 294 КПК) за рахунок зменшення судового контролю. Хоча граничний термін слідства у складних провадженнях може сягати 18 місяців, повноваження щодо його продовження делегуються керівникам прокуратури. Згідно з новим порядком, строк досудового розслідування до 3 місяців може продовжувати керівник окружної чи обласної прокуратури або САП, тоді як продовження до 6 місяців, яке раніше належало до компетенції суду, тепер переходить виключно до повноважень керівника обласної прокуратури або керівника САП. Якщо ж виникає потреба продовжити термін слідства до 12 місяців, таке рішення ухвалює Генеральний прокурор або його заступники, включаючи очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Лише фінальне подовження строку до 18 місяців залишається у компетенції слідчого судді. Водночас змінюється сама роль слідчого судді (ст. 28 КПК): тепер він безпосередньо забезпечує судовий контроль за дотриманням прав і свобод у розумні строки. Йому надаються права головуючого в засіданні, що дозволяє оперативно реагувати на порушення та обмежувати виступи адвокатів, які не стосуються суті справи, аби уникнути багатогодинних дебатів під час розгляду звичайних клопотань.
Для протидії процесуальним зловживанням і затягуванню процесів законопроєкт пропонує кілька рішень. Зміни до статті 132 КПК дозволяють судам залишати без розгляду образливі клопотання або повторний «процесуальний спам», який подають без нових обставин задля штучного розподілу на потрібного суддю, хоча критики вбачають у цьому ризик суб’єктивізму. У разі неявки адвоката без поважних причин двічі поспіль (ст. 49 КПК), до вирішення невідкладних питань залучатимуть захисника з системи безоплатної правової допомоги.
Оптимізація статті 194 КПК дозволить покладати такі обов’язки підозрюваного, як здача закордонного паспорта чи обмеження виїзду, одразу на строк до 6 місяців замість двох, проте носіння електронного браслета все одно потребуватиме перегляду кожні два місяці. Зміни до статті 335 КПК чітко обмежують зупинення справ щодо мобілізованих: це стане можливим лише за повної неможливості участі військового в засіданнях (навіть через відеозв’язок) через безпосередню участь у бойових діях, що має суворо підтверджуватися бойовим наказом.
Cкасування автоматичного закриття справ за строками послаблює правові наслідки для помилок обвинувачення та суттєво додає технічної роботи слідчим суддям. Для громадян та бізнесу це означає потенційне затягування статусу підозрюваного та зниження ефективності захисту, що робить цей законопроєкт одним із найменш однозначних та найбільш дискусійних у сфері кримінального правосуддя за останні роки.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
