Європейський суд з прав людини виніс рішення за скаргою на штраф за публікації в соцмережі, які місцеві суди розцінили як образу чиновників та порушення громадського порядку.
ЄСПЛ дійшов висновку, що адміністративний штраф за гостре та образливе відео в TikTok є законним і не порушує свободу слова, якщо контент містить особисті приниження посадовців, пише Судово-юридична газета.
Відповідне рішення ЄСПЛ ухвалив 19 травня 2026 року у справі «Меладзе проти Грузії» .Фігурантом справи став кур’єр служби доставки, який наприкінці 2022 року опублікував у TikTok відео з критикою транспортної політики мерії Тбілісі. Ролик швидко набрав понад 100 тисяч переглядів. Попри те, що відео стосувалося суспільно важливої теми, автор використовував нецензурну лексику та прямі образи на адресу мера міста, працівників адміністрації та поліцейських. У результаті правоохоронці кваліфікували цей контент як порушення громадського порядку, а самого заявника притягнули до адміністративної відповідальності за зневагу до правоохоронних органів.
У суді правоохоронці доводили, що соцмережу слід прирівнювати до громадського місця, де нецензурна лайка є порушенням закону. Блогер відбивався: мовляв, попередив глядачів про матюки заздалегідь, а його різкі висловлювання були загальною політичною критикою, а не адресними образами. Зрештою, суд став на бік поліції, визнав чоловіка винним у хуліганстві та образі представників влади і виписав штраф у 2000 ларі (орієнтовно 720 євро).
Національні суди Грузії прирівняли TikTok до публічного простору через його величезний вплив на суспільство та громадський порядок, який базується на дотриманні моралі та етичних норм. Блогер не погодився зі штрафом і звернувся до ЄСПЛ, заявивши про порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини (свобода вираження поглядів). Страсбурзький суд скаргу відхилив і став на бік держави. Юристи ЄСПЛ чітко розмежували дискусію та чисті образи.
Хоча кур’єр підняв важливу тему транспортної реформи, більша частина його відео складалася з брутальних персональних нападок та нецензурної лексики на адресу мера та поліції, а не з аргументів. Свобода слова не дає права на безпідставні приниження. Держслужбовці під час виконання обов’язків мають право на захист від особистого хейту.
Відео було у відкритому доступі, а алгоритми платформи швидко зробили його вірусним (понад 100 тисяч переглядів). ЄСПЛ наголосив: оскільки соцмережі поширюють контент миттєво, держави мають право суворіше карати за незаконні висловлювання. Дисклеймер автора про наявність нецензурних висловлювань не зменшив ризиків, адже відео все одно могли побачити підлітки.
Страсбурзький суд констатував, що втручання у права заявника було пропорційним і повністю відповідало вимогам статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
