Будь-який тиск, фізичне насильство чи саботаж розслідувань стосовно адвокатів є грубим порушенням права на захист, що вимагає негайної та принципової правової оцінки.
Таку заяву на своїй сторінці у Фейсбук зробив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець .
Приводом для цього, стала історія адвокатки, яка постраждала під час виконання професійних обов’язків 15 березня 2025 року. Під час надання безоплатної правничої допомоги у приміщенні Київського районного ТЦК та СП у Харкові юристка зазнала тяжких травм. Наслідком нападу стали термінова операція, тривалий курс реабілітації та встановлення III групи інвалідності.
Попри звернення до правоохоронців, розслідування справи затягнулось. Минуло більше року, проте слідство досі не встановило нападника. За словами потерпілої, ключові дії, такі як допит працівників ТЦК чи вилучення відеозаписів із камер спостереження – ігнорувалися. Лише після судового оскарження правоохоронців змусили провести частину необхідних заходів. Крім того, через ознаки службової недбалості поліцейських ДБР відкрило окреме кримінальне провадження.
Не отримавши реальних зрушень у справі на національному рівні, потерпіла змушена була звернутися до Європейського суду з прав людини. Коментуючи цю ситуацію, Дмитро Лубінець заявив що рік очікування в такій ситуації — це не правосуддя. Та додав, що людина, яка заявила про злочин, має отримати ефективне розслідування, а не мовчання, бездіяльність і нескінченне очікування.
Проблематика системного тиску на правозахисників розглянули в Національній асоціації адвокатів України. Під час липневого засідання 2025 року Комітет захисту прав адвокатів НААУ оприлюднив невтішну статистику. У харківських ТЦК та СП юристи систематично стикаються з фізичною силою, ігноруванням своїх професійних прав та відмовами у доступі до клієнтів, навіть за умови надання офіційних доручень від системи безоплатної правничої допомоги.
За інформацією Комітету при Раді адвокатів Харківської області, лише за період 2025–2026 років було зафіксовано 17 нападів на адвокатів. Окрім фізичного насильства, поширеними практиками стали психологічне залякування та погрози примусовою мобілізацією. Водночас розслідування таких інцидентів тривалий час залишаються безрезультатними: підозри не висуваються, а збір доказів фактично саботується, що унеможливлює доступ потерпілих до правосуддя.
Реагуючи на такий стан справ, Дмитро Лубінець виступив із вимогою до правоохоронних органів забезпечити невідворотність покарання для нападників. Він наголосив, що будь-які прояви тиску на адвокатів чи приховування злочинів проти них мають отримувати безкомпромісну правову оцінку.
Омбусман наголосив на тому, що держава зобов’язана довести: право на захист в Україні — це не формальна декларація, а реальна гарантія. Якщо адвокат, приходячи до державної установи, виходить звідти з інвалідністю — це вимагає негайної та принципової реакції системи. Інакше під загрозою опиниться безпека кожного громадянина, адже наступним, хто втратить свій захист, може стати будь-хто.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
