Скандальна судова заборона на публікацію розслідування «Слідства.Інфо» стала початком масштабної медіаатаки на ДБР, яка може вплинути на майбутнє переобрання керівництва відомства.
Інтернет видання Українські новини пише, що аналіз ситуації навколо Державного бюро розслідувань та законопроєкту про його реформування свідчить про конфлікт між офіційними євроінтеграційними гаслами та реальними цілями зацікавлених сторін.
Медійний скандал через судову заборону на публікацію розслідування «Слідства.Інфо» щодо майна Олександра Сухачова (брата директора ДБР) розгортається на тлі підготовки до кадрового перезавантаження відомства та майбутнього конкурсу на посаду його очільника. Рішення Печерського райсуду Києва, яке заблокувало журналістський матеріал, викликало критику через ознаки тиску на медіа. Водночас аналітики вказують на скоординований характер та продуманий таймінг інформприводу. Є підстави вважати цей бліцкриг кампанією з дискредитації чинного керівництва ДБР, аби сформувати думку про неефективність менеджменту Бюро та спростити його заміну на лояльних осіб під приводом «реформи на вимогу ЄС».
ДБР створювалося для справ щодо топпосадовців, суддів та правоохоронців, проте з початком повномасштабного вторгнення трансформувалося у військову слідчу машину. Навантаження на відомство зросло у сім разів: наразі Бюро веде близько 372 тисяч кримінальних проваджень. При цьому загальний штат становить близько 1900 працівників, з яких слідчими є лише 500 осіб на всю країну — тобто понад 744 справи на одного співробітника. Більше 90% від загальної кількості становлять військові злочини (зокрема СЗЧ та дезертирство, для систематизації яких Бюро створило систему «С34»). Також слідчі ведуть справи щодо розкрадання пального, нелегальної зброї, зловживань у ТЦК та корупції на оборонних закупівлях. Для розвантаження системи ДБР просить передати розслідування СЗЧ та дезертирства до Військової служби правопорядку ЗСУ.
Водночас у контексті цих викликів Українські новини згадують про законопроєкт №13602 від 6 серпня 2025 року, який позиціонується як виконання вимог ЄС, фокусується переважно на кадрових питаннях, а не на якості розслідувань. Реформа зводиться до трьох елементів: призначення керівника Бюро комісією з вирішальним голосом міжнародних експертів, загальної атестації співробітників на доброчесність та формування Громадської ради через інтернет-голосування.
Критики проєкту зазначають, що ці кроки копіюють попередні судову та прокурорську реформи, які не довели своєї ефективності, яскравим прикладом чого стало затримання ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, який успішно пройшов аналогічний відбір. Існує ризик, що атестація перетвориться на інструмент відсіювання нелояльних кадрів, а інтернет-голосування за Громадську раду призведе до штучних накруток. Контроль над ДБР має стратегічне значення, оскільки після воєнного стану відомство повернеться до розслідувань щодо високопосадовців, що робить його мішенню для лобізму під виглядом реформаторських гасел.
Положення законопроєкту №13602 народних депутатів Я. Железняка та А. Радіної розбігаються з офіційними домовленостями України та ЄС. Хоча реформа ДБР є частиною програми Ukraine Facility на 2026 рік, груднева угода з Брюсселем передбачає іншу логіку: спочатку незалежний аудит інституційної бази Бюро, і лише потім — ухвалення закону. Депутатський проєкт зареєстрували на чотири місяці раніше — у серпні 2025 року. Отже, європейські партнери наполягають на попередній діагностиці системи, тоді як парламентський документ пропонує негайне кадрове чищення без аналізу.
Механічна зміна керівництва та тотальна атестація 500 слідчих під час війни загрожують стабільності оборонного сектору. Це може паралізувати розслідування 372 тисяч проваджень щодо СЗЧ, дезертирства, зловживань у ТЦК та корупції на закупівлях. Як негативний приклад експерти наводять судову реформу 2016 року, яка спровокувала тривалий кадровий дефіцит і знизила якість правосуддя. До того ж блокування слідства вигідне фігурантам резонансних справ через ризик закриття проваджень за строками.
Водночас у червні 2026 року Рахункова палата України оприлюднила результати аудиту ДБР, оцінивши інституційне забезпечення відомства як загалом достатнє. Надані рекомендації щодо вдосконалення структури підтверджують доцільність саме еволюційного розвитку Бюро, а не його радикального кадрового зламу.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
