Як у НАЗК, так і у Ради суддів відсутні повноважень щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності суддів, якщо він може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом.
На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду під час розгляду справи №990SCGC/27/24.
Суддя оскаржила рішення ВРП «Про скасування частково рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 липня 2024 року №2060/1дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Особи 1 та ухвалення нового рішення» від 31.10.2024 №3193/0/15-24.
Перша ДП застосувала до судді стягнення у виді подання про звільнення з посади. ВРП змінила це рішення у мотивувальній частині, але власне вид стягнення залишила тим самим. Згодом суддю було звільнено з посади.
У постанові ВП ВС зазначено, що, залежно від того, в якій сфері діяльності судді виникає конфлікт інтересів, залежить процедура та порядок врегулювання конфлікту інтересів. Водночас конфлікт, який врегульовується у спосіб, визначений процесуальним законом, зумовлює дисциплінарну відповідальність, встановлену законом «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ (пп.«д» п.1 ч.1 ст.106 закону).
Натомість, у разі конфлікту інтересів, який виникає у позапроцесуальній діяльності і який не можна врегулювати у спосіб, визначений процесуальним законом, настає адміністративна відповідальність відповідно до норм КпАП (зокрема ст.1727).
У цьому контексті ВП ВС звернула увагу на рішення РСУ від 7.09.2017 №46, в якому наголошено, що складання уповноваженими державними органами протоколів про притягнення судді до адміністративної відповідальності за порушення правил відводу або самовідводу у зв’язку з конфліктом інтересів у розгляді певних справ містить ознаки втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Водночас ВП ВС погодилася, що факт визнання судді винною у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією за ст.1727 КпАП, рішенням, яке набрало законної сили, давав ВРП правові підстави для її притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно до п.15 ч.1 ст.106 закону № 1402-VIII.
Однак, враховуючи конкретні обставини цієї справи, а також беручи до уваги набрання чинності згаданим судовим рішенням, ВП ВС вважає, що дії судді в цій частині не можна додатково кваліфікувати за пп.«д» п.1 ч.1 ст.106 закону №1402-VIII, оскільки їх уже кваліфіковано за п.15 ч.1 цієї статті.
Тому ВП ВС не погодилась з пропорційністю застосованого до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади, оскільки правопорушення є адміністративним, а тому має низьку суспільну небезпеку порівняно з іншими правопорушеннями.
Також наголошено, що ВРП не навела
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
