Україна перебуває за крок до історичного рішення — першою у світі ратифікувати Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката, що створить дієвий міжнародний механізм захисту правозахисників від тиску.
Про це повідомляє правове видання ЮРЛІГА.
Документ, ухвалений Радою Європи у березні 2025 року під номером 226, є першим у світовій практиці юридично обов’язковим міжнародним договором, що гарантує безпеку та незалежність адвокатів. Передумовою його створення стала тривожна тенденція, констатована ПАРЄ ще у 2017 році: юристи дедалі частіше ставали об’єктами фізичних атак, погроз, неправомірного тиску та ототожнення з клієнтами. На відміну від рекомендаційних Гаванських принципів 1990 року, новий документ містить імперативні інструменти виконання.
Розробка тексту тривала з 2022 по 2024 рік за активної участі української сторони. Зокрема, заступника голови НААУ Валентина Гвоздія було обрано віцепрезидентом Комітету експертів Ради Європи, що дало змогу врахувати специфіку роботи адвокатів під час збройних конфліктів та кризових періодів. У травні 2025 року документ відкрили для підписання, а вже 9 березня 2026 року Україна офіційно стала його 28-ю державою-підписантом.
Під час масштабного круглого столу 18 серпня 2026 року за участю керівництва адвокатури, урядовців, народних депутатів та Омбудсмана Дмитра Лубінця обговорили ключові новації Конвенції. Документ передбачає захист інституту самоврядування та гарантування незалежності адвокатських асоціацій, поширення гарантій захисту й права доступу до клієнта на цивільні та адміністративні процеси, а також перетворення принципу недопустимості ототожнення адвоката з клієнтом на активний обов’язок держави. Крім того, створюється спеціальний міжнародний моніторинговий орган GRAVO для оцінки дотримання прав адвокатів та реагування на порушення на рівні Ради Європи.
Нагальна потреба ратифікації зумовлена викликами воєнного стану, серед яких недопуск захисників до приміщень ТЦК та СП, застосування сили та обмеження використання техніки у СІЗО при вкрай низькому відсотку розслідування таких злочинів. Наразі документ підписали 34 країни, проте процедуру ратифікації ще жодна з них не завершила через технічні узгодження всередині ЄС. Оскільки Україна не обмежена брюссельською бюрократією, вона має унікальну можливість провести ратифікацію першою, до чого вже повністю готові профільні сторони та парламентський комітет.
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
