Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року (головуючого судді ОСОБА_2, ухвалене у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Ужгород) у справі №260/2748/25 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Недержавна некомерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про встановлення відсутності компетенції за правилами загального позовного провадження,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – позивач) через систему Електронний суд звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі – відповідач, КДКА), третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Недержавна некомерційна професійна організація “Національна асоціація адвокатів України” в особі Ради адвокатів України (далі – третя особа), у якому просить встановити відсутність повноважень (відсутність компетенції) у відповідача з 2022 року як суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 22 КАС України.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №260/2748/25 та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі та встановити відсутність компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень відповідача у порядку пункту 5 частини 1 статті 5 КАС України із застосуванням принципу прямої дії норм Конституції України, надіслати окрему ухвалу до Вищої ради правосуддя щодо порушення суддею ОСОБА_2 обов`язку само У пункті 46 постанови від 13 травня 2025 року у справі №260/6699/24 пр.№К/990/2475/25, Верховний Суд сформував правову позицію, про те, що: – «Суд повинен враховувати, що позивачка у своїй позовній заяві виклала зміст дій відповідачів, описала, у чому полягало порушення її прав, сформулювала наслідки, які, з її погляду, настали внаслідок дій відповідачів, як змогла пояснила, яким чином і чому дії відповідачів зачіпають її права.». Апелянт вважає, що у цій справі суд не врахував, що позивач у своїй позовній заяві виклав зміст дій відповідача, описав, у чому полягало порушення його прав як громадянина, а не адвоката, сформулював наслідки, які, з його погляду, настали внаслідок дій відповідача, як зміг пояснив, яким чином і чому дії відповідача зачіпають його права. Адвокатура – конституційна частина системи правосуддя Згідно зі ст. 131-2 Конституції України, адвокатура є незалежним інститутом у системі правосуддя. Якщо КДКА діє без повноважень, це підриває легітимність дисциплінарної юрисдикції і впливає на кожного громадянина, який має право на ефективний юридичний захист. У справі «Trnase v. Moldova» ЄСПЛ вказав: кожна особа має право на судовий захист проти органів, які впливають на систему правосуддя, незалежно від прямого статусу в цьому органі. Фактично суд створив ситуацію, коли жоден громадянин не може оскаржити діяльність органу, навіть якщо той діє без повноважень, без компетенції. Це порушення: ст. 5 Конституції (влада – від народу); ст. 55 (право на захист); ст. 19 (влада діє лише в межах закону).
Згідно із статтею 2 Закону №5076-VI адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Статтею 45 Закону №5076-VI встановлено, що Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування. За частиною третьою цієї норми, визначено Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом..
Згідно з частиною 2 статті 46 Закону України Закону №5076-VI адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.
Рада адвокатів України – діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з`їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України.
Згідно статті 55 Закону №5076-VI у період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України. Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з`їздом адвокатів України.
Відповідно до частини 1-4 статті 50 Закону №5076-VI Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.
Голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п`яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п`ять років.
Позивачем було отримано Висновок Дослідницької служби Верховної Ради України від 30.01.2025 “Парламентське дослідження щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури України”, зі змісту якого йому стало відомо про те, що рішення Ради адвокатів України від 21.09.2020 №69 суперечить Конституції України та Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
31.01.2025 ОСОБА_1 подав до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просив суд скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року по справі №260/5601/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги із посиланням на прийняття Дослідницькою службою Верховної Ради України Висновку від 30.01.2025 “Парламентське дослідження щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури України”, зі змісту якого йому стало відомо про те, що рішення Ради адвокатів України від 21.09.2020 №69 суперечить Конституції України та Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі № 260/5601/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.
Окрім цього, суд зазначає, що є чинним та не скасованим Рішення Ради адвокатів України від 21.09.2020 р. №69 “Про затвердження роз`яснення щодо інституціонального континуїтету НААУ та організаційних форм адвокатського самоврядування” яким встановлено, що за наявності об`єктивних підстав, які виключають можливість проведення безперешкодного та безпечного для життя і здоров`я осіб відповідних виборів, органи адвокатського самоврядування продовжують виконувати свої повноваження до початку діяльності новосформованих органів адвокатського самоврядування та обрання нових членів. Згідно з п. 5 ст. 50 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність” до повноважень КДКА належить також вирішення питань, віднесених до її повноважень цим Законом, Радою адвокатів України, з`їзду суддів України.
Проте, як судом вказано вище, позивач оскаржував дії суб`єкта владних повноважень (відповідача) щодо порушення його права суб`єктом, який на думку позивача не мав відповідної компетенції та повноважень і такий спір був вирішений у межах справи № 260/5601/23, рішення по якій набрали законної сили. .
В ухвалі Верховного Суду колегія суддів Касаційного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі № 260/5601/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень встановила наступне:
«Окрім цього, висновки «Парламентського дослідження» Дослідницької Служби Верховної Ради України не можуть вважатися нововиявленими обставинами в розумінні ст.361 КАС України, оскільки такі являються виключно довідковим інформаційно-аналітичним матеріалом, а інформація та позиції, викладені в них, не є офіційною позицією Верховної Ради України чи її органів. Отже, такі висновки, як зазначив суд, не є істотними для справи обставинами, що могли б вплинути на прийняття судом рішення.
Більше того, таке парламентське дослідження було проведено вже після виникнення спірних правовідносин та ухвалення судом рішення в цій адміністративній справі, що свідчить про відсутність нововиявленого характеру такого.
Розглядаючи вказані заяву і скаргу, суди першої та апеляційної інстанції досліджували, серед іншого, обставини щодо повноважень членів КДКА Закарпатської обл. в зв`язку із спливом п`ятирічного строку, на якій вони обиралися, та встановили наявність таких повноважень на підставі рішення РАУ № 69 від 21.09.2020р. «Про затвердження роз`яснення щодо інституціонального континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування».
Оскільки у справі № 260/5601/23 прийнятий Дослідницькою службою Верховної Ради України Висновок від 30.01.2025р. «Парламентське дослідження щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури України» не оцінювався судом, а обставини щодо повноважень КДКА Закарпатської обл. та її членів були встановлені судами першої і апеляційної інстанції, то й у цьому випадку підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є відсутніми.
Додатково колегія суддів звернула увагу на те, що питання діяльності і компетенції Дослідницької служби Верховної Ради України унормовані Положенням про Дослідницьку службу Верховної Ради України, затв. розпорядженням Голови Верховної Ради України № 438 від 11.08.2022р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Таким чином, «Парламентське дослідження» є неофіційним документом, являє собою комплексну аналітичну добірку, яка є результатом тематичного наукового дослідження, що містить суб`єктивне бачення виконавців цього дослідження (позиція авторів (думка, бачення), яка не несе юридичних наслідків), а тому останній не створює будь-яких правових наслідків та не має доказового значення.
Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З приведених положень законодавства слідує, що заявлені позивачем підстави для самовідводу судді першої інстанції визнано судом апеляційної інстанції не обґрунтованими.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для звернення до Вищої ради правосуддя, то колегія суддів зазначає, що таке повідомлення здійснюється в обов`язковому порядку у випадку якщо має місце втручання в діяльність судді так і суду щодо здійснення правосуддя. Як наслідок, суд не вбачає ознак втручання у діяльність судді так і суду при здійсненні здійснення правосуддя у цій справі та як наслідок наявності підстав для звернення до Вищої ради правосуддя.
Згідно із частиною 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина друга вказаної статті).
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №260/2748/25 – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
С.П. Нос
Дізнавайтесь новини першими, підписуйтесь на наші Telegram та Facebook!
